Коли він прийшов, світ знову зажив словами,
прийшов, розігнавши глибоку пітьму.
мені невідомо, що буде завтра з нами,
але за твою любов
я готова почати війну.
Очі його - мій дім, не вступлю своє місце нікому,
розіб'ю небеса і посипляться вниз зірки
і освітлять йому всю дорогу до мого дому,
тільки б завжди він міг нею до мене прийти.
Але пам'ять горить у кожному клятому сні,
і тихо говорить мовами, яких навіть не знаєш.
Ці міста стали надто уже чужі
та повертатимусь в них,
допоки мене чекаєш.
Нехай серця мого замало, аби вмістити таку любов,
бо кілометри врізаються в нього гостріше скла,
я ж пожежі готова гасити собою,
тільки б він не пішов.
тільки б я
вберегла.
When he came, the world came to life again with the words
came, dispelling the deep darkness.
I don't know what will happen to us tomorrow,
but for your love
I'm ready to start a war.
His eyes are my home, I will not give my place to anyone,
I will break the heavens and the stars will fall down
and they shall light all the way to my house,
if only he could always come to me with her.
But the memory burns in every cursed dream,
and speaks softly in languages you don't even know.
These cities have become too foreign
and I will return to them,
while you wait for me.
Let my heart be not enough to contain such love,
for miles crash into it sharper than glass,
I am ready to put out fires by myself,
if only he hadn't left.
if only I
saved.
