у мене завжди від його віршів залишаються шрами,
та я також пишу, і нехай це все проста недоречність.
найпотрібніше
вкрай важко розповісти
віршами,
тільки, знаєш,
їх в мене в шухлядах вже безкінечність.
кажуть, поезія-найкращий засіб від болі.
найпотрібніші
завжди не поруч, це всім давно зрозуміло.
всі поети виходять на сцену голі!
та не тіло оголюють вони,
зовсім не тіло..
він-поет.
пише книги, які ніхто ніколи не прочитає,
всі творіння свої береже та не випускає з рук.
носить сонце в кишенях і про мене не пам'ятає
він-поет.
Богу так і не вдалось вберегти його від цих мук.
у меня всегда от его стихов остаются шрамы,
и я также пишу, и пусть это все простая неуместность.
нужное
крайне трудно рассказать
стихами,
только, знаешь,
их у меня в ящиках уже бесконечность.
говорят, поэзия-лучшее средство от боли.
нужные
всегда не рядом, это всем давно понятно.
все поэты выходят на сцену голые!
и плоть обнажают они,
вовсе не тело ..
он-поэт.
пишет книги, которые никто никогда не прочтет,
все творения свои бережет и не выпускает из рук.
носит солнце в карманах и обо мне не помнит
он-поэт.
Богу так и не удалось уберечь его от этих мук.
