I
Правду кажуть, що в житті усе минає.
Лине час за кроком крок – його не зупинить.
Та я знаю, що байдужих не буває
В день, коли шкільний дзвінок в останнє задзвенить.
Спогади й надії і юнацькі мрії, сто доріг у житті
Цей дзвінок тобі відкриє.
Приспів
Років золотих не забувай,
Тих, що не повернуться ніколи.
Чисті, як ранковий, сніг
Завжди будуть поруч у житті.
Доля понесе за небокрай,
Пам’ятай поріг своєї школи.
В серці, наче оберіг,
Нашого дитинства роки золоті.
II
Передай підручник дівчинці маленькій,
Їй тепер ходити в клас,
Що був колись твоїм.
Та подякуй щиро і вклонись низенько
Тим, хто вчив тебе в цей час наукам не простим,
Правду говорити, рідний край любити,
Мрію в серці нести і сміятись і творити.
I
Truth be told, everything in life passes.
Time passes step by step - it will not stop.
But I know that there are no indifferent people
The day the school bell rings last.
Memories and hopes and youthful dreams, a hundred roads in life
This call will open for you.
Chorus
Do not forget the golden years,
Those who will never return.
Clear as morning, snow
They will always be close in life.
Fate suffered for the sky,
Remember the threshold of your school.
In the heart, like an amulet,
The years of our childhood are golden.
II
Give the textbook to a little girl,
She now has to go to class,
What was once yours.
But thank sincerely and bow low
To those who taught you at this time the sciences are not simple,
To tell the truth, to love the native land,
My dream is to carry and laugh and create in my heart.
