Небо підрум’янене світанком
І хмарок ватаги в висоті, -
Розбудила мамина співанка,
А не сонця хвилі золоті.
Світлим святом та у сірий будень,
Настроєм веселим чи сумним, -
Завжди душу піснею голубиш,
Зігріваєш голосом дзвінким.
ПРИСПІВ:
Я тобі посію біля хати
Чорнобривці прямо під вікном.
Це ж про них так любиш ти співати,
Що і я підспівую слідком.
Зрощенні у сонячнім промінні,
Мов жаринки ватри спалахнуть.
За труди й невидиме терпіння
Ними уквітчаю твою путь.
Розбуди і завтра на світанні,
Прожени із хати тихий сум.
Я люблю твої співанки ранні,
Крізь усе життя їх пронесу!
ПРИСПІВ.
Небо подрумяняется на рассвете
И облако лесов по высоте, -
Проснулся певцом моей матери,
И не солнечное машет золото.
Яркий праздник и в серой будние дни,
Настроение весело или грустно, -
Всегда душевный голубь песня,
Согреть голос кольца.
ПРИПЕВ:
Я сею тебя возле дома
Чернобыл прямо под окном.
То же самое о них, так что люблю петь,
Что я тоже пою.
Слияние в солнечном луче,
Как вспыхивают жаркие пожары.
Для работы и невидимого терпения
Я течет ваш путь.
Проснись и завтра на рассвете,
Убирайся из дома тихой грусти.
Я люблю твоих певцов рано,
Я проведу их всю жизнь!
ХОР.
