Нічка чарівниця з вечора до ранку
Вишиває в небі синім зорям вишиванку.
Срібними нитками стежку прикрашає
І зірки малі й великі в сяйво зодягає.
Приспів:
Коли край неба стигле сонце напуває,
Минає день і небо зорями встеляє.
Вони шукають долю і землі сягають,
Знайдуть кохання - і до тла тоді згорають.
Човником сріблястим Місяць пропливає,
Він ключем в безмежний простір браму відкриває.
В золотих намистах зіронька кружляє,
В тих просторах неосяжних скарб вона шукає.
Приспів.
Зірка вогненная вітром колихала,
Опустилася на землю й по траві ступала,
Вмить замерехтіла, серцем трепетала.
На Землі знайшла кохання й жаром запалала.
Приспів.
Nіchka charіvnitsya s Vechory to wound
Vishivaє in nebі sinіm vishivanku dawns .
Srіbnimi thread stitch prikrashaє
I. zіrki malі th velikі in Syayvo zodyagaє .
Prispіv :
If the edge of heaven Stigl sontse napuvaє ,
I Minaє day dawns vstelyaє sky .
I stink shukayut share zemlі syagayut ,
Znaydut kohannja - i to the ground todі zgorayut .
Chovnik srіblyastim Mіsyats proplivaє ,
Vіn key in bezmezhny Prostir Brama vіdkrivaє .
In gold namisto zіronka kruzhlyaє ,
In the quiet expanses neosyazhnih Won shukaє belongings .
Prispіv .
Star of vognennaya vіtrom kolihala ,
Sat down on th travі trod ,
Vmit zamerehtіla , sericite trembled .
On Zemlі znayshla kohannja zapalala th heat .
Prispіv .
