І знову вечір спогади приносить
Терпкі і перестиглі, як терген.
Твоє ім'я вуста сказати просять,
Та я боюсь ворушити старе.
Ти через десять років подзвонила
Й сказала тихо: "Милий мій, це я".
Але, на жаль, кохана, ти спізнилась
У мене і борги вже, і сім'я.
Приспів:
Налий вина, налий вина, налий вина.
Я п'ю до дна, я п'ю до дна, я п'ю до дна,
Прости мені, як в тім була й моя вина,
Що ти сьогодні не моя, що ти одна.
Ти нещаслива у своїй родині,
А час уже до осені спішить.
І ти це зрозуміла тільки нині
І захотіла все в житті змінить.
Але літа назад не повернути,
Не зважити взаємної вини.
Ми долю не зумієм обманути,
І ти мені вже більше не дзвони.
Приспів.
Приспів.
И снова вечер воспоминания приносит
Терпкие и перезрелые, как терген.
Твое имя уста сказать просят,
И я боюсь ворошить старое.
Ты десять лет позвонила
И сказала тихо: «Милый мой, это я".
Но, к сожалению, любимая, ты опоздала
У меня и долги уже и семья.
припев:
Налей вина, налей вина, налей вина.
Я пью до дна, я пью до дна, я пью до дна,
Прости мне, как в том была и моя вина,
Что ты сегодня не моя, что ты одна.
Ты несчастлива в своей семье,
А время уже к осени спешит.
И ты это поняла только сейчас
И захотела все в жизни изменит.
Но летом обратно не вернуть,
Не обратить взаимной вине.
Мы судьбу не сумеем обмануть,
И ты мне больше не звони.
Припев.
Припев.
