За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль.
Смуток відійде сльозою,
Вже не плачу за тобою –
В серці заметіль.
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання.
Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш,
Спогадів нема.
Свою тугу відпускаю,
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма.
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.
За далекими ветрами,
По холодными дождями
Спрячу боль.
Грусть отойдет слезой,
Уже не плачу за тобой -
В сердце метель.
Опять я свою любовь
Пронесу через рассвета,
Как в последний раз,
Прогоню его от сердца,
Пусть оно еще отзовется -
Только не для нас.
Я забуду твои глаза,
Я забуду твои руки,
И пусть теперь каждую ночь
Умираю от разлуки.
Поцелуем не отзовётся,
Не умрет от желания,
И уже не вернется
Наше предано любви.
Не ищи меня - не найдешь,
Даже воспоминанием не станешь,
Воспоминаний нету.
Свою тоску отпускаю,
Пусть далеко улетает,
Знаю - все зря.
Опять я свою любовь
Пронесу через рассвета,
Как в последний раз,
Прогоню его от сердца,
Пусть оно еще отзовется -
Только не для нас.
