Ти прокинешся о сьомій ранку, не пам'ятаючи як тебе звати,
А на кухні вже кипить чайник й дивний запах п'янкої м'яти.
Вчора ще ти гуляла з друзями, а сьогодні тебе як немає
Чи жива, чи може померла. Навіть подихів не відчуваєш.
Так буває, ще вчора грілась, від обіймів людей невідомих
А сьогодні і в телефоні стерті всі номера знайомих.
Як раніше тепер не буде, бо прокинутись не можливо
Якби сон, то знайшовся вихід. Просто очі б тоді відкрила.
Вимкни чайник, бо вже набридло. Ти ж сама його увімкнула.
І будильник на сьому ранку. Амнезія. Ти знов забула.
Кожен ранок встаєш так рано, все пригадуючи своє ім'я:
"Скільки років? Очей моїх колір? Хочу схуднути? Хто я?"
Хочеш дам тобі сигарету? Хочеш навіть наллю тобі віскі?
Та нарешті вже вимкни чайник, бо так сильно давить на мізки.
Так буває, ще вчора грілась, від обіймів людей невідомих
А сьогодні і в телефоні стерті всі номера знайомих.
You wake up at seven in the morning, not remembering your name,
And in the kitchen the kettle is already boiling and the strange smell of intoxicating mint.
Yesterday you walked with friends, and today you are gone
Whether she is alive or dead. You don't even feel your breath.
It happens, I was warming up yesterday, from the embrace of unknown people
And today all numbers of acquaintances are erased in phone also.
As before, it will not be now, because it is impossible to wake up
If you dream, then there is a way out. I would just open my eyes then.
Turn off the kettle, because you're tired. You turned it on yourself.
And an alarm clock at seven in the morning. Amnesia. You forgot again.
Every morning you get up so early, all remembering your name:
"How old? My eye color? Want to lose weight? Who am I?"
Do you want me to give you a cigarette? Do you even want to pour you whiskey?
But finally turn off the kettle, because it puts so much pressure on the brain.
It happens, I was warming up yesterday, from the embrace of unknown people
And today all numbers of acquaintances are erased in phone also.
