Війна, війна - скорботи стіна.
Тіла, тіла збирає земля.
Краплі чорної крові
У материнській долоні
Це блискучі зірки генеральських погонів.
Біду, біду, пекучу сльозу,
Труну, труну, медаль за війну
Та єдиного сина
Понівечене тіло
Повертає додому велика країна.
Маленькі хлопчики так мріють битися на війні,
У руки взяти справжній автомат.
Дівчатка лагідні збирають квіточки повесні
Та лялькових пестять немовлят.
Війна, війна, мов келих вина.
Тече, тече - ріка забуття.
Розіп'яті герої
Ходять небом поволі
Та співають пісень неземної любові.
Маленькі хлопчики так мріють битися на війні,
У руки взяти справжній автомат.
Дівчатка лагідні збирають квіточки повесні
Та лялькових пестять немовлят
Война, война - скорби стена.
Тела, тела собирает земля.
Капли черной крови
В материнской ладони
Это блестящие звезды генеральских погон.
Беду, беду, жгучую слезу,
Гроб, гроб, медаль за войну
И единственного сына
изуродованное тело
Возвращает домой большая страна.
Маленькие мальчики так мечтают сражаться на войне,
В руки взять настоящий автомат.
Девочки мягкие собирают цветочки весной
И кукольных ласкают младенцев.
Война, война, как бокал вина.
Течет, течет - река забвения.
распяты герои
Ходят небом медленно
И поют неземной любви.
Маленькие мальчики так мечтают сражаться на войне,
В руки взять настоящий автомат.
Девочки мягкие собирают цветочки весной
И кукольных ласкают младенцев
