Ця дорога - в нікуди,
Та, якою йшли жиди,
Чи до пекла, чи у рай,
Чи у свій біблейський край.
Як скотилася сльоза
За розп'ятого Христа,
Скільки їх у тім раю.
Та у Бабинім яру.
Сірим попелом щиро всіяна,
Повесні земля вкрита квітами.
Як злилася та сльоза
Із кров'ю вбитого жида,
Покотилася вона,
Аж до ніженьок Христа.
А тим попелом щиро всіяна,
Повесні земля вкрита квітами.
Довгим шляхом в нікуди,
Тим, яким ішли жиди,
Полем, білим від кісток
Йде засмучений Христос.
Сірим попелом щиро всіяна,
Повесні земля вкрита квітами.
А тим попелом щиро всіяна,
Повесні земля вкрита квітами.
Эта дорога - в никуда,
Та, которой шли евреи,
Или в ад, или в рай,
Или в свой библейский конец.
Как скатилась слеза
По распятого Христа,
Сколько их в том раю.
И в Бабьем яру.
Серым пеплом искренне усеяна,
Весной земля покрыта цветами.
Как слилась и слеза
С кровью убитого еврея,
Покатилась она,
До ниженьок Христа.
А тем пеплом искренне усеяна,
Весной земля покрыта цветами.
Длинным путем в никуда,
Тем, которым шли евреи,
Полем, белым от костей
Идет расстроен Христос.
Серым пеплом искренне усеяна,
Весной земля покрыта цветами.
А тем пеплом искренне усеяна,
Весной земля покрыта цветами.
