В давньому світі була новина,
Діва Марія сина принесла.
Шляхом розбитим його повела
В світ скам’янілий Боже дитя,
В світ неправдивий єдине дитя.
Люди, мов камінь, тверді й глухі,
Серця із сталі, жорстокі й гнучкі
Люди, як порох, убогі і ниці,
Лиш тільки матір співає вночі,
Кожная мати співає вночі.
Приспів:
Встань, встань, Діво Маріє,
Візьми на руки Божиє дитя.
Встань, встань, Діво Маріє,
Візьми на руки Божиє дитя.
Різня за різнею, війна за війной,
Чума за чумою, за голодом – мор.
Розкинуло крила чорне прокляття,
Темні вбивають, байдужі мовчать.
Жорстокі вбивають, байдужі мовчать.
Приспів
Давно в людини темне лице,
Давно в людини серце пусте.
Мати байдужа дитину не вдержить,
Лиш залишився старий наспів,
Вже й невідомо до кого той спів
Приспів (2)
В древнем мире была новость,
Дева Мария сына принесла.
Путем разбитым его повела
В мир окаменевший Бог дитя,
В мир ложный единственный ребенок.
Люди, как камень, твердые и глухие,
Сердца из стали, жестокие и гибкие
Люди, как порох, убогие и нищие,
Лишь только мать поет ночью,
Кожная иметь поет ночью.
припев:
Встань, встань, Дева Мария,
Возьми на руки Божие дитя.
Встань, встань, Дева Мария,
Возьми на руки Божие дитя.
Резня за резней, война за вийной,
Чума за чумой, по голодом - мор.
Раскинула крылья черные проклятия,
Темные убивают, равнодушны молчат.
Жестокие убивают, равнодушны молчат.
припев
Давно у человека темное лицо,
Давно у человека сердце пустое.
Мать безразлична ребенка не удержит,
Лишь остался старый напев,
Уже и неизвестно к кому то пение
Припев (2)
