Я торкаюсь твоєї долоні...
Відчуваєш? По тілу мороз...
Не цілуй мої очі солоні,
Ми завершили апофеоз.
Поміж нами широка дорога -
Ми не взмозі її перейти.
Ти не стій біля мого порогу,
Вороття нам назад не знайти.
І не треба побачень... Ти чуєш?
Я не хочу такого життя.
Ти дарма свої ночі марнуєш -
Не знайти нам свого майбуття.
Так давай все залишим на потім,
Може згодом... а може і ні.
Ми скінчились на першій же ноті,
Потонувши у власній війні.
Я касаюсь твоей ладони ...
Чувствуешь ? По телу мороз ...
Не круглые мои глаза соленые ,
Мы завершили апофеоз .
Между нами широкая дорога -
Мы не в состоянии ее перейти .
Ты не стой у моего порога ,
Возврата нам назад не найти.
И не надо свиданий ... Ты слышишь ?
Я не хочу такой жизни.
Ты зря свои ночи тратишь -
Не сыскать нам своего будущего.
Так давай все оставим на потом,
Может со временем ... а может и нет.
Мы закончились на первой же ноте ,
Утонув в собственной войне.
