Я вже не та, чи це має тепер якесь значення?
Світло ліхтарів, хтось назначає тут побачення.
Місто не спить, лиш позіхає сонний місяць,
А в мене темно і холодно.
Не чекає мене ніхто, не чекаю нікого я.
Я не плачу, а лиш сумую за життям.
Ілюзія життя, сама була і буду.
Здавалось, що твоя, але вже не забуду.
На мій телефон не писали і не дзвонили,
Про щось під вікном моїм люди говорили.
Місто вже спить, а місяць чекає сонця.
А в мене темно і холодно.
Не чекає мене ніхто, не чекаю нікого я.
Я не плачу, а лиш сумую за життям.
Ілюзія життя, сама була і буду.
Здавалось, що твоя, але вже не забуду.
Я вже не та, чи це має тепер якесь значення…
I'm not the one anymore, does it matter now?
Light lanterns, someone makes an appointment here.
The city does not sleep, only the sleepy moon yawns,
And I'm dark and cold.
Nobody is waiting for me, I am not waiting for anyone.
I don't cry, I just miss my life.
The illusion of life, itself was and will be.
It seemed to be yours, but I will not forget.
My phone was not written or called,
People were talking about something under my window.
The city is already asleep, and the moon is waiting for the sun.
And I'm dark and cold.
Nobody is waiting for me, I am not waiting for anyone.
I don't cry, I just miss my life.
The illusion of life, itself was and will be.
It seemed to be yours, but I will not forget.
I'm not the one anymore, does it matter now…
