Якби я був Полтавським соцьким
Коб я мог перевернути
Всейкий мир на свій манір,
Зробив би так, щоб було добре
Всім людям жити на землі.
Навперше зими скасував би,
Щоб було літо і тепло,
Де лежить сніг — там цукор став би,
А з хмари б горілкою лило,
Щоб не треба було одежі
І не теплих жупанів.
Ходили б, як святи по небі,
Без сорочок і без штанів.
Замисть лози росли б ковбаси,
А з листків були б млинці.
Земля була б з самої каші —
Оце найлуччі ласощі.
Ставки з сметаною стояли б,
Бережки лемішки були.
По їх варенички плавали —
Гарячі, жарані, смачни.
Криниці були б з холодним квасом,
Щоб аж у носі закрутив,
Тогді мужик з похмілля часом
Собі напитись захотів.
Тогді б дівчата й молодици
Були б у мене на вибір:
Черняві, гарні, білолици,
З котрею хтів би, з тею жив.
Коб я був полтавський сотнік,
Я вам ще більше б розповів,
Їдьте додому всі здорови,
Бо вже я спати захотів.
If I was Poltava Sotsky
Cob I could turn over
All the world in its own way,
Would do well
All people live on earth.
For the first time in the winter I would cancel,
To make it summer and warm,
Where the snow lies - there would be sugar,
And from the cloud it would pour vodka,
In order not to have clothes
And not warm counties.
They would walk like holy things in heaven,
No shirts and no pants.
Instead of a vine, sausages would grow,
And from the leaves would be pancakes.
The earth would be from the porridge itself -
These are the best delicacies.
Bets with sour cream would be worth it,
The edges of the brazier were.
On their dumplings floated -
Hot, fried, delicious.
Wells would be cold brew,
To twist in the nose,
Then a man with a hangover sometimes
He wanted to get drunk.
Then there would be girls and young men
I would have a choice:
Black, pretty, white,
With whom I would, with that I lived.
Kob I was a Poltava centurion,
I would tell you more,
Go home all healthy,
Because I wanted to sleep already.
