Немов у вогні
Згорають нервові клітини мої
Втрачені дні
у вересні жовтні листопаді
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
Заспані обличчя у коридорі
Нагадують мені
Про те що я ще у школі
Втрачені дні
у січні лютому грудні
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
В моїй голові припущення дурні
Не такі як бути повинні
ми самі у всьому винні
Втрачені дні
у березні квітні травні
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Не дають спокою мені
Мій мозок не атрофується
Мій мозок не помре
Це тебе не стосується
Бо головне..
Не такі як бути повинні
Ми самі у всьому винні
Ми самі в усьому винні
Ми самі...
Как в огне
Сгорают нервные клетки мои
потерянные дни
в сентябре октябре ноябре
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Мой мозг не атрофируется
Мой мозг не умрет
Это тебя не касается
Потому что главное ..
Заспанные лица в коридоре
напоминают мне
О том, что я еще в школе
потерянные дни
в январе феврале декабре
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Мой мозг не атрофируется
Мой мозг не умрет
Это тебя не касается
Потому что главное ..
В моей голове предположение дураки
Не такие как быть должны
мы сами во всем виноваты
потерянные дни
в марте апреле мае
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Не дают покоя мне
Мой мозг не атрофируется
Мой мозг не умрет
Это тебя не касается
Потому что главное ..
Не такие как быть должны
Мы сами во всем виноваты
Мы сами во всем виноваты
Мы сами...
