Місто спить. Згасли вогні.
Разом гуляли з тобою всю ніч ми.
Казка прощання, перше признання —
де тепер вони?
Ми гадали, зустрічі ждали,
та пройшли ті дні...
Взяти в той час, в ті чорні дні
дружби такої ніхто ніде не зміг.
Довга розлука, відчай і мука,
біль в душі завжди.
Вдаль поїдеш, все покинеш
й прийдеш знов сюди...
Відгукнись! Де ти в цей час?
Знаю, що згадувала ти мене не раз.
Весняні ночі стали коротші,
тільки не для нас...
Все пролине!... Вдаль полине
наш любимий вальс...
Наш любимий вальс...
Misto asleep. Zgasli vognі .
Together with You walked all nich mi .
Kazka farewell pershe recognition -
de teper stink ?
Mi wondered zustrіchі waited
that proyshli Ti dnі ...
Taken in that hour, Ti Chorni dnі
Druzhbi takoї nіhto nіde not zmіg .
Dovga rozluka , vіdchay i flour,
bіl in dushі zavzhdi .
Poїdesh away , forsake all
th priydesh znov syudi ...
Vіdguknis ! De ti Tsey hour ?
Know scho zgaduvala ti mene than once.
Vesnyanі nochi korotshі steel ,
Til'ky not for us ...
All proline ! ... Away polyunsaturated
Our favorite waltz ...
Our favorite waltz ...
