Текст песни Володимир Самійленко - Українська мова

УКРАЇНСЬКА МОВА

Пам'яті Т. Г. Шевченка

Діамант дорогий на дорозі лежав,—
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
І на злість ворогам засіяла вона,
Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.
І сіятиме вік, поки сонце стоїть,
І лихим ворогам буде очі сліпить.
Хай же ті вороги поніміють скоріш,
Наша ж мова сія щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!»

Украинский язык

Т. Шевченко Т. Шевченко

Алмаз Дорогой на дороге лежал, -
Большой способ людей проезжает
И никто не знал алмаз, что.
Было много людей и выталкивает его.

Но как только что кто-то замечательный,
И в пыли на пути алмаз он был нарлым.
Камни, дорогие, он сразу узнал,
И домой привезли, а нежно, как он знал,
Подстриженный, развевающийся на этот камень,
И установите его до ценной короны.
После чуда тогда: камень засел,
И рост ясных всех людей удивлен,
И горящий огонь - красочные блестки,
И лучи всех глаз слепы.

Так что в пыли на том, как наш язык был,
И охотничья рука ее пыли взяла.
Любил ее, лечил это,
Поднял в ню все свои силы,
И в народной короне, как в рамке, введен,
И, поскольку звезда ясна, над поднятыми облаками.
И это пробило врагов,
Как алмаз, дорогой как звездная резинка.
И насыщенный возраст, пока стоит солнце,
И злые враги будут слепыми.
Высокие враги избиты,
Наш язык Sias ясен!
Высокая дорогая, она будет с нами,
Для того, чтобы быть удивленным в могиле Тараса,
Взглянуть на само существо,
Ему было много сказать: «Снятие нас свиномат?!