ЯКЩО ВИБИРАТИМУ
Мій вибір – твій смак
Розпишемо прощання яскраві
В вимовах
І зверненнях ласкавих,
Подяках, проханнях в листах
А у віршах…
Тиша наступить
Затихне думка,
Неначе кігтики втягує у лапку котик
Вже не всотає тепла ніжності дотик
Слів не стане менше
Менше мене стане у піснях моїм одам
Бо оди – не муза, що вже не одна.
Творчість як дружба.
Друг – залишається.
Не треба чути болі,
Слухати весну, грозу
Ти – там…
На волі уяви простору.
Я з ним. І я там.
Потрапити в її світи:
Це як полишити країну, мову,
Як дитину, загубити себе.
У вимірах арту – намалює мене
Й обернеться одою все. Муза.
Если выбирать
Мой выбор - твой вкус
Распишем прощание яркие
В произношении
И обращениях ласковых,
Благодарностях, просьбах в письмах
А в стихах ...
тишина наступит
Утихнет мнение,
Как будто коготки втягивает в лапку котик
Уже не впитает тепла нежности ощупь
Слов не станет меньше
Меньше меня станет в песнях моим одам
Потому оды - не муза, что уже не одна.
Творчество как дружба.
Друг - остается.
Не надо слышать боли,
Слушать весну, грозы
Ты там…
На свободе воображения пространства.
Я с ним. И я там.
Попасть в ее мира:
Это как покинуть страну, язык,
Как ребенка, потерять себя.
В измерениях арта - нарисует меня
И обернется одой все. Муза.
