Стояли поруч, днь спливав осінній,
Світило сонце з жовтої імли
І раптом поєднались наші тіні, |
А душі поєднатись не змогли... | (2)
Стояли поруч на краю розлуки
І на порозі довгої зими,
І раптом поєднались наші руки, |
А душі поєднатись не змогли... | (2)
У диво вірить тільки той, хто любить,
Невже усе на світі – до пори?
І знову поєднались наші губи, |
А душі поєднатись не змогли... | (2)
Гірка образа стала поміж нами
І тихо гасне полум'я свічі...
Як легко поєднатися тілами, |
Як важко поєднати дві душі... | (2)
They stood side by side, the autumn day was coming,
The sun shone from the yellow mist
And suddenly our shadows merged, |
And the souls could not unite ... | (2)
They stood side by side on the edge of separation
And on the threshold of a long winter,
And suddenly our hands joined, |
And the souls could not unite ... | (2)
Only he who loves believes in miracles,
Is everything in the world - for now?
And again our lips united, |
And the souls could not unite ... | (2)
A bitter insult stood between us
And the candle flame goes out quietly ...
How easy it is to combine bodies, |
How difficult it is to unite two souls ... | (2)
