Мело, мело по всій землі, мело сніжило,
Свіча горіла на столі, свіча горіла.
Злітався сніг і заглядав у наші вікна,
Немов метелики нічні, летів на світло.
Ліпила віхола на склі значки і стріли,
І все голіла на столі, свіча горіла.
А протяг тіні колисав і мимоволі,
Схрестились руки і вуста, схрестились долі.
І черевички з ніх самі упали м'яко,
І віск із нічника слізьми на сукню капав.
На свічку дихала імла - любові сила,
Хрестоподібно підняла, як ангел крила.
Весь січень хуга по землі мела, сніжила,
І все горіла на столі, свіча горіла.
Свіча горіла, свіча горіла...
Melo, Melo on all the ground, Melo snizhylo,
Candle on a table, a candle burned.
Zlitavsya snow and looked in our windows,
Like night moths, flying into the light.
Vihola molded glass icons and arrows,
And holila on the table, a candle burned.
A draft shade kolysav and involuntarily,
Crossed hands and mouth, crossed fate.
And shoes with nih themselves fell softly,
And wax nightlight with tears in clothes dripping.
At a candle breathing mist - love power,
Crosswise raised as an angel's wings.
All January Hug chalk on the ground, snizhyla,
Still burning on the table, a candle burned.
Candle, candle burning ...
