Слова Йосипа Осецького
Музика Володимира Смотрителя
Ми не блудні сини,
Ми із житніх колось і барвінку,
Ми не блудні сини.
Хоть і довго хилилися ниць,
Ми молилися волі,
і волали до неї од віку,
Та волами брели,
по шляху із чумацьких зірниць.
Ми не раз ворогів,
переймали на битій дорозі,
За Вітчизну святу,
не жаліли життя козаки,
Лиш сумні матері,
передчасно сивіли в тривозі,
І червоним та чорним
гаптувалися їх рушники.
Нам сьогодні роботи,
по вінця, без міри і ліку,
і хотя не згасають,
тривожні вогні блискавиць,
Ми в дорогу далеку,
на світанку прийдешнього віку.
Напуваємо коней, із вільних і чистих криниць.
Ми не блудні сини,
Ми із житніх колось і барвінку,
Ми не блудні сини.
хоть і довго хилилися ниць.
Ми в дорогу далеку.
на світанку прийдешнього віку.
Напуваємо коней,
із вільних і чистих криниць.
The words of Joseph Osetsky
Music by Vladimir the Watcher
We are not the prodigal sons,
We are rye ears and periwinkle,
We are not prodigal sons.
Although they have long bowed,
We prayed for freedom,
and they cried to her from age,
But the oxen were shaking,
on the way from the milky dawn.
We are more than one enemy,
taken on the beaten track,
For Fatherland Holiday,
did not spare the lives of the Cossacks,
Only sad mothers,
prematurely gray in anxiety,
Both red and black
their towels were suppressed.
We work today,
by crown, without measure and number,
and though they don’t go away,
alarming lightning lights,
We are going a long way,
at the dawn of the coming age.
We feed the horses from free and clean springs.
We are not the prodigal sons,
We are rye ears and periwinkle,
We are not prodigal sons.
albeit for a long time swayed.
We are on a long way.
at the dawn of the coming age.
Feeding horses,
from free and clean sources.
