Слова: Степан Галябарда
Музика: Павло Зібров
Україну, як попіл, забуття засипає
І не чути уголос їхніх звань та імен.
Ех, стрільці січовії, хто вас нині згадає,
Хто вустами торкнеться шовку ваших знамен.
Ви носили в петлицях ясно-сині блавади,
Ви плекали у серці до Вкраїни любов.
Ех, стрільці січовії, є за що помирати,
Є за що проливати ворогів наших кров.
Вже Господь не відверне наших втрат і поразок,
Нас усіх пам’ятають Соловки й Колима.
Ех, стрільці січовії, нині мусимо разом
Повертатись додому, жде нас мати сама.
І для кожного сина шлях нелегкий проляже
Та яка б ця дорога не терниста була.
Ех, стрільці січовії, і ніщо вже не важить,
Тільки, щоб Україна нас усіх прийняла.
Word: Stephen Haliabarda
Music: Paul Zibrov
Ukraine, like ashes, oblivion sleeps
I do not hear aloud their names and titles.
Oh, sichoviyi archers who remember you now,
Who is your mouth touches the silk banners.
You wore a light blue buttonholes blavady,
You cherished in my heart to love in country.
Oh, archers sichoviyi is what die
Is that by shedding the blood of our enemies.
For the Lord will not turn our losses and defeats,
We all remember the Solovki and Kolyma.
Oh, archers sichoviyi, now we must together
Back home, waiting for us to have the same.
And for every son will run the hard way
And what would this road was not thorny.
Oh, sichoviyi archers, and nothing is no longer important,
Only to us all Ukraine adopted.
