Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає:
"Скажи, вітре, скажи, буйний, де козацька доля?
Де фортуна? Де надія? Де слава і воля?"
Його вітер овіває: "Знаю я, ой, знаю.
Твоя слава козацькая в далекому краю.
Твоя доля козацькая - поміж ворогами".
Ой, сів козак та й заплакав гіркими сльозами.
Ходжу блуджу самотою у густому полі.
Хоч є в мене чорні брови - та немає долі.
Віють вітри, віють буйні, дуба нахиляє...
Сидить козак на могилі та й вітра питає...
Vіyut vіtri , vіyut buynі oak nahilyaє ...
Sidit Kozak mogilі that th vіtra pitaє :
& quot; Say vіtre , say , violent, de Kozatska share ?
De Fortuna ? De Nadiya ? De thank i will ? & Quot;
Yogo vіter ovіvaє : & quot; I know , oh , I know.
Your Kozatska glory in the distant edge.
Your share Kozatska - pomіzh vorogov & quot ;.
Oh, that th Cossack sіv crying gіrkimi slozami .
Khoja Bluegill Samoth have thick polі .
Hoch in Je Me chornі eyebrows - she Absent dolі .
Vіyut vіtri , vіyut buynі oak nahilyaє ...
Sidit Kozak mogilі that vіtra pitaє th ...