Ой, як же було ізпрежди віка
Ой, дай Бог.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бог.
Ради радоньку, кого в море послать
Ой, дай Бог.
Зачарована, сумна засинає далина у неба на руках.
Ми на безері ріки, бьються хвилями роки,
То є ріка життя.
Понад берігом іде, але хто її знайде
І хто згадає знов?
Світ коли не було нас,
Але ангел в перший раз
Подарував любов.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бог.
Ради радоньку, кого в море послать
Ой, дай Бог.
Ми не янголи святі, але струни золоті
У душах не мовчать.
Про кохання і вогонь, що бажаємо його
Співає нам печаль.
Доля згадує про нас
І на скронях сивина, неначе білий сніг.
І віків старовина, наче пісня неземна
Приходить у вісні.
А тільки було синєє море
Ой, дай Бог.
Ради радоньку, кого в море послать
Ой, дай Бог.
Oh, how was the earlier times
Oh, God forbid.
But it was just blue sea
Oh, God forbid.
Council radonku whom the sea Ambassadors
Oh, God forbid.
Enchanted sad sky in the distance asleep in her arms.
We Bézéril on river waves byutsya years
This is the river of life.
More than Berig goes, but who find it
And who will remember again?
World when it was not us
But the angel for the first time
Gave love.
But it was just blue sea
Oh, God forbid.
Council radonku whom the sea Ambassadors
Oh, God forbid.
We are not angels saints, but the string of gold
In the hearts of not silent.
About love and fire that want it
Sing us sorrow.
Destiny remembers us
And gray at the temples, as if white snow.
And old age, like unearthly song
Comes in axle.
But it was just blue sea
Oh, God forbid.
Council radonku whom the sea Ambassadors
Oh, God forbid.
