Хтож тебе, бісова, вигадав, моя велика, як море, любов.
Я, навіть, зорям завидую, що можуть скрізь милуватись тобой.
Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.
Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.
Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.
Довго крутила метелиця, сніги сипали в душу мою.
Серце моє не розірветья. Його тобі я цілком віддаю.
Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.
Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.
Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.
Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.
Who the hell has invented you, my great love as the sea.
I even envy the stars that they can admire you everywhere.
Whatever I spoiled you, what gifts you did not bring.
Truth be told, did you deceive my hopes.
The wind graces the desert. The moon is the stars and the sun is the fields.
The sea whispers to the rock. Only one in the world is not pigeonholed.
For a long time the butterfly had been spinning, the snow was pouring into my soul.
My heart is not broken. I totally give it to you.
Whatever I spoiled you, what gifts you did not bring.
Truth be told, did you deceive my hopes.
The wind graces the desert. The moon is the stars and the sun is the fields.
The sea whispers to the rock. Only one in the world is not pigeonholed.
The wind graces the desert. The moon is the stars and the sun is the fields.
The sea whispers to the rock. Only one in the world is not pigeonholed.
