Часто бува
Минає радість і мла,
Здається, ніби любов.
Але сумні
Ідемо далі самі,
А поряд з нами мана.
Я не зумів,
Тобі сказати не зміг,
Що я, напевно, люблю.
І не хотів,
Насправді, геть не волів
Порушить певний баланс.
Набуває зміст
Небувалих змін,
Таємничних рис
Невідомий символ.
Пам’ятаю сни,
Де поля рясні,
І суниці скрізь,
Ти така красива,
Мене звеш кудись.
Море проблем
Зникає швидко на мить,
Коли згадаю тебе.
І телефон
Схоплю та й кину ізнов,
Хай зріє наша любов.
Далебі біда
Піде назавжди.
Буду я, як дрізд,
Полечу сміливо.
Полечу на схід,
Може, на Китай.
І потім, стрімкий,
Поверну на північ.
Доленько, прощай!
Я не зумів,
Тоді сказати не зміг,
Що я, напевно, люблю...
It often happens
The joy and the young are gone,
It seems like love.
But sad
Let's go on our own,
And next to us is a mana.
I could not,
I couldn't tell you,
Which I probably love.
And I didn't want to
In fact, he did not prefer
It will break a certain balance.
It becomes meaningful
Unprecedented changes,
Mysterious features
Unknown symbol.
I remember dreams,
Where the fields are plentiful,
And strawberries everywhere,
You are so Beautiful,
You're taking me somewhere.
A sea of problems
It disappears quickly for a moment,
When I remember you.
And the phone
I grab and throw again,
May our love mature.
Far from it
Will go away forever.
I'll be like a thrush,
I'll fly boldly.
I'll fly east,
Maybe China.
And then, fast,
I'll turn north.
Farewell, goodbye!
I could not,
Then I couldn't say
Which I probably love ...
