Текст песни Вова зі Львова - Старий добрий магнітофон

Старий добрий магнітофон – пісня про надприродну любов до речей. Фаташисти беріть свої улюблені забавки і підтягуйтесь до нас.

Магнітофон в розетку вмикаю, касетку в нього вставляю,
І під музончік свій реально ковбаситись починаю,
Нехай нюхає бринзу кожен хто CD-плеєр має
В нас тут реальний OLD SCHOOL – і нас ніц не грає!
Файних кобіт чіпляю, і пацанів своїх збираю,
Скоренько їсти готую, когось за пойлом відправляю...
Від рівня де-це-бел кожен сусід прозріває,
Всім хто не хоче з нами тусуватись – дах позриває!
Пацани попідтягувались, позбирались кобіти,
Все готово, всі присутні, починаєм гудіти.
Магнітофон виконує свої обов’язки на сто процентів,
Галицько-волинський реп ковбасить так – не треба абсенту...
Вмикаю хіп-хоп відеокліпи – а там як в мене магнітофон,
Кобіти ведуться на таке, кобіти пісяють кип’ятком.
Роздупляються, що я реальний пацанчік, а не якась там діч,
І я вже маю гарантовано, довгу і гарячу ніч!

Приспів:
Старий-добрий магнітофон
Не продам і за мільйон,
Не віддам тебе ніколи,
Ні за що і нікому! (весь куплет – 2)

Після гулянки, зранку, антибодунова кампанія,
Замість того, щоб похмелятись чи ригати десь в ванній,
Беру кросовки йду в кіоск, і мінералку купую,
Вертаюсь за магнітофоном і чіксами і на майданчик тусую.
А там все супа-дупа гуд, тільки музики бракує,
Але як тільки я прийшов, всі файний біт відразу чують.
І кожен починає ковбаситись і тішиться як слон,
І разом з музикою починається баскетбольний гон.
Та я прийшов не в діджея бавитись, а баскетбол грати,
Мене беруть в одну з команд, я починаю дупу рвати,
І собі і супернику, бігаю, як навіжений,
За кожен мнячик наш і їхній борюсь наче скажений,
Шмаляю кожен раз, наче останній раз в житті,
Часом навіть влучаю, тоді кобіти всміхаються мені,
І хоч вони не дуже шарять, групу підтримки швидко замутили,
Так за мене рипіли, що часом магнітофон глушили.

Приспів

А якщо у клуб де ми тусуємся, пришли хулігани,
І хочуть зробити, коли нам добре, щоб нам було погано,
То най пробачить мені магнітофон, та я його хапаю,
І їхнього головного по фейсу з першого разу вирубаю!
І якщо магнітофон не хоче що ним ще когось били –
Б’є зі всієї сили щоб всі решта все заочно зрозуміли!
Звичайно впадло потім з магнітофона кров витирати,
Але ж треба якось себе і друзів захищати!

Приспів

А знаєш чого я ніколи не продам свій магнітофон? Тому що через років двадцять він буде раритетом, класикою, буде коштувати в десять разів більш ніж зараз. Але я й тоді його не продам. Знаєш чого? Бо через років сорок він взагалі буде антикваріатом. Але я не буду варятом і не буду його заганяти. Я ж не бовдур щоб спогади за гроші віддавати. Я буду слухати на ньому касети. І хоч касет тоді вже давним давно не буде, кого то хвилює. Головне, що в мене буде мій старий добрий магнітофон.

Старый добрый магнитофон - песня о сверхъестественном любовь к вещам. Фаташисты берите свои любимые игрушки и подтягивайтесь к нам.

Магнитофон в розетку включаю, кассетку у него вставляю,
И под музончик свой реально ковбаситись начинаю,
Пусть нюхает брынзу каждый кто CD-плеер имеет
У нас здесь реальный OLD SCHOOL - и нас ниц не играет!
Прекрасных дамы цепляю, и пацанов своих собираю,
Скоренько есть готовлю, кого-то за пойло отправляю ...
От уровня где-это-бел каждый сосед прозревает,
Всем кто не хочет с нами тусоваться - крыша посрывает!
Пацаны попидтягувались, не собрались дамы,
Все готово, все присутствующие, начинаем гудеть.
Магнитофон выполняет свои обязанности на сто процентов,
Галицко-волынский рэп колбасит так - не надо абсента ...
Включаю хип-хоп видеоклипы - а там у меня магнитофон,
Дамы ведутся на такое, дамы писают кипятком.
Роздупляються, что я реальный пацанчик, а не какая-нибудь дич,
И я уже имею гарантировано, длинную и горячую ночь!

припев:
Старый-добрый магнитофон
Не продам и за миллион,
Не отдам тебя никогда,
Ни за что и никому! (Весь куплет - 2)

После гулянки, утром, антибодунова кампания,
Вместо того, чтобы похмеляться или блевать где-то в ванной,
Беру кроссовки иду в киоск, и минералку покупаю,
Возвращаюсь за магнитофоном и чиксы и на площадку тусую.
А там все супа-задница гуд, только музыки не хватает,
Но как только я пришел, все прекрасный бит сразу слышат.
И каждый начинает ковбаситись и радуется как слон,
И вместе с музыкой начинается баскетбольный гон.
И я пришел не в диджея играть, а баскетбол играть,
Меня берут в одну из команд, я начинаю задницу рвать,
И себе и сопернику, бегаю, как сумасшедший,
За каждый мнячик наш и их борюсь как бешеный,
Палит каждый раз, как последний раз в жизни,
Порой даже попадаю, тогда дамы улыбаются мне,
И хотя они не очень шарят, группу поддержки быстро замутили,
Так меня скрипели, что время магнитофон глушили.

припев

А если в клуб где мы тусуемся, пришли хулиганы,
И хотят сделать, когда нам хорошо, чтобы нам было плохо,
То пусть простит мне магнитофон, и я его хватаю,
И их главного по фейсу с первого раза вырубят!
И если магнитофон не хочет которым еще кого-то били -
Бьет со всей силы чтобы все остальные все заочно поняли!
Конечно впадло затем с магнитофона кровь вытирать,
Но надо как-то себя и друзей защищать!

припев

А знаешь чего я никогда не продам свой магнитофон? Потому что через лет двадцать он будет раритетом, классикой, будет стоить в десять раз более чем сейчас. Но я и тогда его не продам. Знаешь что? Потому что через лет сорок он вообще будет антиквариатом. Но я не буду варят и не буду его загонять. Я же не дурак чтобы воспоминания за деньги отдавать. Я буду слушать на нем кассеты. И хотя кассет тогда уже давным давно не будет, кого то волнует. Главное, что у меня будет мой старый добрый магнитофон.