Текст песни Вул. Курзу та друзі - Пливи, рибо, пливи

Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.

Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:
це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.

Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.
Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.

Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.
Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.

Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.

Плыви, рыба живая –
вот тебе острова,
вот и твоя трава
и твоя рулевая:
правит тебе маршрут,
шьет тебе парашют,
пасет тебя в глубине
у руля и на дне.

Когда изумрудом звезда
падает в реку, тогда
твоя рулевая судьба
говорит где-то у лба:
это вот – мои сны,
там лодки рыбачьи видны,
ночь, теченье воды,
смерть моя, темные льды.

Жизнь – тишина и смех.
Его достанет на всех.
Хватит его всем нам –
любимым, родным, друзьям.
Так лети в дали пусты –
я знаю твои мосты,
каждый твой верный брод,
хоть все у нас наоборот.

Но есть и слова твои
о чудесах и любви,
как таинства, что я чту
даже в шумном порту.
Люби, рыба, пусть так –
безнадежно, пустяк,
пусть без надежды путь –
радость свою не забудь.

Любовь не меньше земли –
ей не сказать "не боли",
она стоит твоих разлук,
отвращенья и мук,
воя бешеных псов,
отчаянья и добра.
Наших живых голосов.
И смерти, когда ей пора. (с) Julia Sheket

Swim, fish, swim -
here are your islands
here is your grass
here is your stern:
rule your route
sews you a parachute,
grazes you in the depths
at his stubble.

When the green stars
fall into the mouth of the river,
then your stern
says the words:
these are my dreams
these are fishing boats,
it's night, it's current,
this is probably my death.

Life is silence and laughter.
It will happen to everyone.
It will be enough for everyone -
with all my love.
So fly, fish, fly -
I know all the bridges,
I know all the lighthouses,
I do the opposite.

Only your words,
only secrets and miracles,
only confession and fasting
in one of the port cities.
Love, fish, love,
let it be hopeless, let,
let without any hopes -
radium, fish, radium.

Love is worth everything -
worth your pain
worth your separation,
worthy of disgust and torment,
evil dog howling,
rage and mercy.
It's even worth a life.
Not to mention death.

Swim, live fish -
here are your islands,
here is your grass
and your steering wheel:
makes you a route,
sews you a parachute,
grazes you in the depths
at the wheel and at the bottom.

When an emerald star
falls into the river, then
your steering destiny
says somewhere on the forehead:
this is my dreams,
there fishing boats are visible,
night, current of water,
my death, dark ice.

Life is silence and laughter.
He will get it on everyone.
Enough of it for all of us -
loved ones, family, friends.
So fly in the distance empty -
I know your bridges,
every faithful ford of yours,
though all at us on the contrary.

But there are also your words
about miracles and love,
like the sacraments that I revere
even in a noisy port.
Love, fish, let it be so -
hopelessly, trifle,
let the way without hope -
do not forget your joy.

Love is not less than the earth -
don't tell her "no pain"
she is worth your separation,
disgust and torment,
howling of rabid dogs,
despair and kindness.
Our living voices.
And death when it's time. (c) Julia Sheket