говорять, від волі інколи хочеться вовком вити,
лізти на дах і не спати ночами,
хтось так і буде когось хотіти
спогадом, мрією, чи в думках несказанно...
хтось так і буде по світу блукати
в пошуках щастя, в пошуках правди...
комусь же буде серце боліти
й не допоможуть ніякі ліки.
шукати своє з-поміж сотні чужого,
рвати на клапті душу чи долю
і засинати у тілі мерця
це все життя, звичне життя.
і коли буде така невимовна туга
й у вуха вриватиметься знайома пісня,
тоді промінь сонця буде гордощі їсти,
а ви, люди,будьте будь-ласка добріші.
say , the will sometimes howl like a wolf ,
climb onto the roof and did not sleep at night,
someone and someone will want
memories , dreams or mentally overwhelmingly ...
and someone will wander through the world
in search of happiness, in search of the truth ...
but someone will hurt heart
and will not help any medication .
your search among hundreds of strangers,
tear shreds or per share
and fall asleep in the body of a dead man
This is a lifetime , habitual life.
and when such an indescribable sadness
and in the ears vryvatymetsya familiar song,
then a ray of sun will eat pride ,
and you people please be kinder.
