Текст песни Cassie Scarlett - Тому, хто носить срібний перстень

заливаю кип'ятком своє змерзле від інею серце,
ховаю руки в кишені, щоб більше не відчувати,
як хтось ненароком
торкається так нестерпно,

на вулиці, в транспорті
лізе незграбними руками прямо між ребра
і вириває звідти по частинках
і без того розірване серце...

чай можна пити літрами,
тільки б очистити ним власну душу,
і більше не приймати від серця ліків,
що вже не один рік було кимось жорстоко скалічено.

а в світі так багато людей змучено,
вбито холодним відчаєм,
у кожного власне горе,
яке можна назвати вічністю.

хтось заїдає його багатотисячним шматком пирога,
інші заливають горлянку спиртом,
а хтось стрибнув з вікна - і людини нема,
або ж затягнув на шиї вузла...

а осінь життя малювала найкращими кольорами,
лилАся дощами й змивала тяжкі гріхи,
але так і не змила,
бо швидко скінчились дощі.

грішити всім нам судилось,
найголовніше вчасно прийти до тями,
попросити в Господа пробачення навіть за те,
що по суті ніхто не прощає.

і ця тяжка ніша впаде на землю,
відпустить душу летіти в небо,
і, знаєш, колись стане по-справжньому легко,
душа розцвіте тільки світлими кольорами.
_______
тануть в обіймах темні будинки твого міста,
я їх всі обіймаю, хоч ще ніколи там не була,
просто я їм по-білому заздрю:
вони бачать тебе, якщо не щодня,
то принаймні частіше, ніж тебе бачу я.

I pour boiling water over my frost-frozen heart,
I hide my hands in my pockets so I don't feel anymore,
like someone inadvertently
touches so unbearably,

on the street, in transport
climbs with awkward hands right between the ribs
and pulls out from there in particles
and already torn heart ...

tea can be drunk in liters,
just to purify his own soul,
and no longer take heart medication,
that for more than a year someone had been brutally maimed.

and so many people in the world are exhausted,
killed by cold despair,
everyone has their own grief,
which can be called eternity.

someone bites him with a piece of cake of many thousands,
others fill the throat with alcohol,
and someone jumped out of the window - and there is no man,
or tightened a knot around his neck ...

and the autumn of life painted the best colors,
it rained and washed away grave sins,
but never washed away,
because the rains ended quickly.

we were all destined to sin,
the most important thing is to come to your senses in time,
ask the Lord for forgiveness even for
that in fact no one forgives.

and this heavy niche will fall to the ground,
let the soul fly to heaven,
and, you know, someday it will be really easy,
the soul will blossom only with light colors.
_______
the dark houses of your city melt in your arms,
I hug them all, though I've never been there before,
I just envy them in white:
they see you, if not every day,
then at least more often than I see you.