Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
А за свого миленького
Богу помолися.
Вийшов місяць над горою.
А сонця немає,
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
—іди ,іди мій синочку,
і не набарися,
За чотири неділеньки
Додому вертайся!
— Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой хто знає, коли вернусь,
У яку годину.
Прийміть мою Марусеньку
Як рідну дитину.
Прийміть її, матусенько,
Бо все в Божій волі.
Бо хто знає, чи жив вернусь.
Чи ляжу у полі!
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі...
The Cossacks got up
On a hike since midnight,
Morosenko cried
Your clear eyes.
Don't cry, don't cry, Marenko,
Don't cry, don't worry
And for your sweetheart
God pray.
A month went over the mountain.
And there is no sun,
Mother son in the path
Lacrimal escorts.
—Go, go, my son,
and don't worry,
In four weeks
Go home!
- Oh, I'm glad, mother,
They'll be back soon
But something my horse is a crow
He stumbled at the gate.
Who knows when I'll be back
What time is it.
Accept my little girl
As a native child.
Take it, Mother,
Because everything is in God's will.
For who knows if I will live?
Will I lie in the field!
The Cossacks got up
On a hike since midnight,
Morosenko cried
Your clear eyes ...
