Текст песни CoMaha - Золота Мала

Гуд бай, мала,
твій капітан не дочекався,
поки зійде лід,
а вітер зміниться на теплий.
Стільки довгих літ
ти роздивлялась
в зморшках
на його обвітрених щоках
Таємні старовинні мапи.

Гуд бай, мала,
твій капітан
не дочекався
другої весни,
Картаті глобуси
і вічно гаманці пусті.
Ви їли шепіт ніжно-грішний,
пили сяйво мрій.
Ваш корабель – тепер нічий.

Кап-кап-капітан, зупинись!
Кап-кап-капітан, озирнись!
Вже не видно берегів,
і назад – ніяк.
Кап-кап-капітан, зупинись!
Кап-кап-капітан, повернись!
Всі скарби –
чужі монети
і жінки чужі.
Золота мала твоя
на південній стороні,
Ще побачитеся?
Ні.
Її
золотії коси
З неба до землі.

Гуд бай, мала,
ти плачеш гірко,
капітан вже не вернеться, ні.
Всі твої сукні і стрічки,
листівки і вірші.
З високих скель кидаєш в море,
в срібні спини риб,
і плачуть чайки в синім небі.

Слухай, мала,
тобі ще жити,
заплітаючи нові стрічки,
Тобі ще пестити дітей,
так само золотих.
Твій капітан не дочекався
та в його душі –
ти є найбільше щастя.

Кап-кап-капітан, зупинись!
Кап-кап-капітан, озирнись!
Вже не видно берегів,
і назад – ніяк.
Кап-кап-капітан, зупинись!
Кап-кап-капітан, повернись!
Всі скарби –
чужі монети
і жінки чужі.
Золота мала твоя
на південній стороні,
Ще побачитеся?
Ні.
Її
золотії коси
З неба до землі.

Гуд бай, детка,
твой капитан не дождался,
пока сойдет лед,
а ветер сменится на теплый.
Столько долгих лет
ты рассматривала
в морщинах
на его обветренных щеках
Тайные старинные карты.

Гуд бай, детка,
твой капитан
не дождался
второй весны,
клетчатые глобусы
и вечно кошельки пусты.
Вы ели шепот нежно-грешный,
пили сияние желаний.
Ваш корабль - теперь ничей.

Кап-кап-капитан, остановись!
Кап-кап-капитан, оглянись!
Уже не видно берегов,
и обратно - никак.
Кап-кап-капитан, остановись!
Кап-кап-капитан, вернись!
Все сокровища -
чужие монеты
и женщины чужие.
Золотая малая твоя
на южной стороне,
Еще увидитесь?
Нет.
ее
золотые косы
С неба до земли.

Гуд бай, детка,
ты плачешь горько,
капитан уже не вернется, нет.
Все твои платья и ленты,
открытки и стихи.
С высоких скал бросаешь в море,
в серебряные спины рыб,
и плачут чайки в синем небе.

Слушай, детка,
тебе еще жить,
заплетая новые ленты,
Тебе ласкать детей,
так же золотых.
Твой капитан не дождался
и в его душе -
ты самое большое счастье.

Кап-кап-капитан, остановись!
Кап-кап-капитан, оглянись!
Уже не видно берегов,
и обратно - никак.
Кап-кап-капитан, остановись!
Кап-кап-капитан, вернись!
Все сокровища -
чужие монеты
и женщины чужие.
Золотая малая твоя
на южной стороне,
Еще увидитесь?
Нет.
ее
золотые косы
С неба до земли.