Тяжкий природи тягар –
Пустинне відчуження місце.
Там – де на небі з суцільних хмар,
Ясніє холодне сонце.
Всіма забуті усі шляхи –
Там зони змертвілії води.
Там жах та біль дається взнаки,
Вічним буде чуття прохолоди.
Випалені, притрушені попелом тіні,
Криками дикими стіни просочені,
Стогони приречених, заблукалі в руїнах
Зловісні тумани навіки в пам’яті.
Усюди – накрита піском отрута.
Полем блідим чи лісом рудим –
Куди не піди…
Ніколи не вдасться забути.
Залишені часом спустошені землі,
Без відліку глибоким сном оповиті.
Трагічні наслідки, таємні та темні
Смертельної хиби єдиної миті.
Heavy nature burden -
Desert alienation place.
Where - in the sky of solid clouds,
The cold sun is shining.
Everyone has forgotten all the ways -
There are zones of dead water.
There the horror and pain are manifested,
The feeling of coolness will be eternal.
Scorched, ash-strewn shadows,
Screams wildly impregnated walls,
The groans of the doomed, lost in the ruins
Ominous mists are forever remembered.
Poison is covered with sand everywhere.
A pale field or a red forest -
Where not to go…
You will never forget.
Sometimes abandoned devastated lands,
Without reference to deep sleep wrapped.
Tragic consequences, secret and dark
The deadly flaw of a single moment.
