Ні відчай, ні біль, ні тривога
Не покинуть ніколи журних очей.
Там віддавна крім них не існує нічого –
Ні вогню, ні світанку, ні магії ночей.
Там віддавна крім них не існує нікого –
Не тривожить більш серце життя людей.
Лиш холодний, байдужий, зневірений погляд,
Що в темряві блисне і, мов марення, пропаде.
Де ж те щастя? Часом безжалісно вкрадений спогад.
Де ж надія? Заблукала у пошуках істинної дороги.
А де віра? Зникла разом із зорями неба нічного.
А свобода? Згинула за небо ясне краю чужого.
Ни отчаяние , ни боль , ни тревога
Не покинут никогда печальных глаз.
Там давно кроме них не существует ничего -
Ни огня , ни рассвета , ни магии ночей.
Там давно кроме них не существует никого -
Не тревожит более сердце жизни людей.
Только холодный , равнодушный , отчаявшийся взгляд ,
Что в темноте блеснет и , как бред , пропадет.
Где же счастье? Время безжалостно украден впечатление.
Где же надежда ? Заблудилась в поисках истинной дороги.
А где вера? Исчезла вместе со звездами неба ночного .
А свобода? Сгинула неба ясное края чужого.
