Текст песни Crucify Me Gently - Батьку

Батьку.

Батьку, пройшло вже стільки років, як тебе нема,
А рана що в мені не гоїться, вона така ж сама.
Зовні силу мою бачать інші,
А біль мій бачиш тільки ти і я.

Скільки б життів я не прожив,
Скільки б місць я не побачив,
Я пам’ятатиму весь час,
Що назавжди я свого батька втратив.

Здається в Бога, я камінням не кидав,
Навіщо ж він тоді, від тебе життя забрав?
Я залишився сам на сам,
З собою, із болем, із боєм.
Але здається я програю,
І скоро нас буде вже двоє.

Батьку, як би я хотів щоб ти мною гордився.
Щоб ти бачив ким я став, але не бачив в що перетворився.

Я ніби й стою, але стою на колінах, і давно не можу встати.
Я ніби й живу, але живу з болем, і нікому його забрати.

Щоб не казали інші, час калічить а не лікує,
Такий біль нестерпний, тільки смерть вгамує.

Я затаврований навіки, і знак мій горе, і знак мій втрата,
Я не живий давно, життя моє – повільна страта.

Нікчемно жив, нікчемно й подохну і ніхто не згадає.
Разом з тобою щось вмерло в мені і до сих пір вмирає.
Мотузка вже на горлі, але я ще чомусь зволікаю,
Мій рідний Батьку, знав би ти, як я нашу зустріч чекаю.

Батьку...

Родитель.

Отец уже прошло столько лет, не один,
И рана, что я не хожу на меня, она такая же.
Внешне сила моего друга,
И моя боль может видеть вас только.

Сколько жизней я прожил,
Сколько мест я не видел,
Я помню все время,
Это навсегда я потерял отца.

Кажется, в Бога, я не бросил побивание камнями,
Почему он тогда отнять у вас?
Я остался сам по себе,
С вами, с болью, с борьбой.
Но, кажется, теряет,
И мы уже будем два.

Отец, как если бы я хотел, чтобы гордиться мной.
Для того, чтобы увидеть вас, я стал, но не видел, что превратился.

Я как стенд, но я не могу встать на колени.
Я смотрю, но я живу с болью, и принять его к нему.

Чтобы не говорили другим, время захватывается и не лечит,
Такая боль невыносима, только смерть дробится.

Я пронизан навсегда, и мое горе знак и моя потеря знак,
Я не жив в течение длительного времени, моя жизнь медленно страты.

Nexnively жил, ничего не стоит, и даровал, и никто не помнит.
Вместе с вами что-то умерло во мне и до сих пор умирает.
Веревка уже на горле, но я задержу по какой-то причине,
Мой родной родитель должен знать, как я есть наша встреча ждать.

Отец ...