(..інколи, ми платимо надто високу ціну
за насолоду і відчуття,
які своїми холодними пальцями
здавлюють нам горло
забираючи останній подих життя..)
Нечутно,
Небачено
Проникло зло до серця мого.
І стільки сил було затрачено нами,
Аби воно там не гнило
Та я не змогла
І виходу в мене зовсім не було.
Один лише знайшла:
Про все і про всіх я забула
Пробач мені за те,
Що смерть забирає у руки свої
Пробач мене за те,
Що за насолоду віддала усе
Пробач мене, що я
не можу з тобою бути вже
Бо віддала життя за келих
отрути...
Розправивши крила
До сходу летіла,
картини кров'ю малювала вночі.
та що б не робила, і як не хотіла
Вже більше ніколи не жити мені
Я знову літала,
Я бачила небо
І зорі говорили зі мною.
Так корчилось тіло
І згодом затерпло
Я падаю знов без свідомості вниз
Пробач мені за те...
(..Инколы, мы платим слишком высокую цену
за наслаждение и ощущение,
которые своими холодными пальцами
сдавливают нам горло
забирая последний вздох жизни ..)
неслышно,
невиданно
Проникло зло к сердцу моего.
И столько сил было затрачено нами
Чтобы оно там ни гнило
Но я не смогла
И выхода у меня не было.
Один только нашла:
Обо всем и обо всех я забыла
Прости меня за то,
Что смерть забирает у руки свои
Прости меня за то,
Что за удовольствие отдала все
Прости меня, что я
не могу с тобой быть уже
Потому отдала жизнь за бокал
яда ...
расправив крылья
К востоку летела,
картины кровью рисовала ночью.
и что бы ни делала, и как не хотела
Уже больше никогда не жить мне
Я снова летала,
Я видела небо
И звезды говорили со мной.
Так корчилось тело
И впоследствии онемело
Я падаю вновь без сознания вниз
Прости меня за то ...
