Мої руки позбавлені волі
Мої роки позбавлені сенсу
Я тримаюсь за обрії долі
Шаленію від дикого денсу
Мій веселий день глянув з-під лоба
Мій останній крок був непомітним
Мене знову з’їдає жадоба
Вигляд став мій потворно-тендітним…
Без слів і думок
Минають роки
Один хибний крок –
І все навпаки…
Хтось буде за нас,
Хтось стане як ми,
Все згладжує час,
Замітає сліди…
Нас мільйони – ти одна,
Відчуй себе частинкою світу,
Кожен день проживи сповна
Подаруй його своїм дітям….
Нас мільйони – ти одна,
Відчуй себе частинкою світу,
Кожен новий день проживи сповна
Подаруй майбутнє своїм дітям….
Я стираю за верстами версти
Божеволію в своїх бажаннях
Мені важче з дня в день все це знести
І все більше турбує питання
Що залишиться, коли не стане
Тої дивної музики вітру
Коли серце тремтіть перестане
Почуттів час розмиє палітру
Без слів і думок
Минають роки
Один хибний крок –
І все навпаки…
Хтось буде за нас,
Хтось стане як ми,
Все згладжує час,
Замітає сліди…
Нас мільйони – ти одна,
Відчуй себе частинкою світу,
Кожен день проживи сповна
Подаруй його своїм дітям….
Нас мільйони – ти одна,
Відчуй себе частинкою світу,
Кожен новий день проживи сповна
Подаруй майбутнє своїм дітям….
ПОДАРУЙ!
Наче втомлений власним напором
Ніби вбитий своїм кращим другом
І такий в той же час неповторний
Мов малюю в житті злітну смугу
Мои руки лишены свободы
Мои годы лишены смысла
Я держусь за горизонты судьбы
Неистовствую от дикого дэнса
Мой веселый день взглянул исподлобья
Мой последний шаг был незаметным
Меня опять съедает жажда
Вид стал мой уродливо-хрупким ...
Без слов и мыслей
проходят годы
Один неверный шаг -
И все наоборот ...
Кто будет нас,
Кто-то станет как мы,
Все сглаживает время,
Заметает следы ...
Нас миллионы - ты одна,
Почувствуй себя частью мира,
Каждый день проживи вполне
Подари его своим детям ....
Нас миллионы - ты одна,
Почувствуй себя частью мира,
Каждый день проживи вполне
Подари будущее своим детям ....
Я стираю по верстах версты
Схожу с ума в своих желаниях
Мне труднее изо дня в день все это снести
И все больше беспокоит вопрос
Что останется, когда не станет
Той странной музыки ветра
Когда сердце дрожите перестанет
Чувств время размоет палитру
Без слов и мыслей
проходят годы
Один неверный шаг -
И все наоборот ...
Кто будет нас,
Кто-то станет как мы,
Все сглаживает время,
Заметает следы ...
Нас миллионы - ты одна,
Почувствуй себя частью мира,
Каждый день проживи вполне
Подари его своим детям ....
Нас миллионы - ты одна,
Почувствуй себя частью мира,
Каждый день проживи вполне
Подари будущее своим детям ....
ПОДАРИ!
Как уставший собственным напором
Будто убит своим лучшим другом
И такой в то же время неповторимый
Как рисую в жизни взлетную полосу
