Сказати чого я насправді боюсь?
Питання це досить складне, поясню:
Є люди, які все життя у думках,
А є і такі, що й без них на понтах,
Є ті, що бездумно читають книжки,
Займаються спортом окремі "уми",
Будують із себе казна-кого,
Аби лиш сподобатись іншим, чи що...
Серйьозно, людей так багато на світі
Багато обгорток красивих у світлі,
Та треба лиш тільки додати тіней,
Як знову покажеться злий Прометей.
Не той це титан, що приніс в світ вогонь,
А швидше огидний бридкий сірий гном.
Не можна судити людей по вбранню -
В них головне середина, сказати чому?
Із віком все в'яне, і навіть краса,
А розум лишається, наче вода:
Затоплює сушу вона й поглина,
У світі за неї сильніших нема.
Так само і рузум, - завжди він в ціні
Купити, позитичи, дати у дар -
Із ним це не вийде: як маєш - тримай!
У дивні часи ми із вами живем
Краса не цінується - бруд виграє...
Сказати чого я насправді боюсь:
Лишитись у світі невіглаських душ!...
Say what I'm really scared of?
The question is quite complicated, I will explain:
There are people who have been thinking all their lives,
And there are also those without them on the pontoons,
There are those who read books thoughtlessly,
Are engaged in sports separate "minds",
They are building their own treasury,
Just to please others or something ...
Seriously, there are so many people in the world
Many wrappers are beautiful in the light,
But all you have to do is add shadows,
How again will the evil Prometheus appear.
Not the titan that brought fire into the world,
Rather, a nasty nasty gray dwarf.
You can't judge people by their clothes -
In them the main middle, to tell why?
With age everything is fading, and even beauty,
And the mind remains as if water:
It floods the land and it absorbs,
There are no stronger ones in the world.
So is rosemary - it is always in price
Buy, give, give -
It won't work with him: as you have - keep it!
We live with you in strange times
Beauty is not appreciated - dirt wins ...
To say what I'm really scared of:
To stay in the world of ignorant souls! ...
