Йшов в нікуди, наплювавши на час
і на віки забувши про сон.
І хоч хтось сказав повертатися час,
ти не бачив ще свій горизонт.
Спекою й часом ти перевіряв
чи правдивий, чи точний шлях.
Листям і снігом, і дощем на очах
ти чекав, на свій добрий шанс.
І це вже твоя весна,
послухай, це вже твоя весна.
Це вже твоя весна,
це вже твоя твоя весна, твоя твоя весна.
Віднайди де сховалися сни,
де дрімають в полоні дібров.
Запитай, де дорога в рай,
і почуй, що вона лиш в тобі.
Бо це вже твоя весна,
послухай це всже твоя весна,
і це вже твоя весна,
це вже твоя твоя весна, це вже твоя твоя весна.
вона твоя.
Шел в никуда, наплевав на время
и во веки забыв о сне.
И хотя кто-то сказал возвращаться время,
ты не видел еще свой горизонт.
Жарой и временем ты проверял
или истинный, или точный путь.
Листьями и снегом, и дождем на глазах
ты ждал, на свой хороший шанс.
И это уже твоя весна,
послушай, это уже твоя весна.
Это уже твоя весна,
это уже твоя твоя весна, твоя твоя весна.
Найди где укрылись сны,
где дремлют в плену дубрав.
Спроси, где дорога в рай,
и внемли, что она лишь в тебе.
Потому что это уже твоя весна,
послушай это всже твоя весна,
и это уже твоя весна,
это уже твоя твоя весна, это уже твоя твоя весна.
она твоя.
