Вперед ти робиш крок,
Померти в боротьбі,
В безодню вниз стрибок,
Не все одно тобі?
Свій стиснувши кулак,
Ти б'єшся за життя,
Свинцю відчує смак,
Твій ворог - небуття...
Назавжди,
Карбуються в словах,
Мрії тих,
Хто був і є в серцях.
Ми всі в думках своїх,
Зізнатись боїмось,
І знову тяжкий гріх,
Приймать не беремось.
Байдужість замість дій,
Не виправдає нас,
Смирення й безнадій,
Давно пройшов вже час!
Вітер свище,
Грім все ближче.
Вітер свище,
Грім все ближче.
Дні швидко пролетять,
Сніг замете сліди,
Не стане, що втрачать,
Не буде куди йти.
Згадаючи свій шлях,
Обернешся назад,
Побачивши, що страх -
Душі людської ... КАТ!
Вперед ты делаешь шаг,
Умереть в борьбе,
В бездну вниз прыжок,
Не все ли равно тебе?
Свой сжав кулак,
Ты бьешься за жизнь,
Свинца почувствует вкус,
Твой враг - небытие ...
навсегда,
Чеканятся в словах,
Мечты тех,
Кто был и есть в сердцах.
Мы все в мыслях своих,
Признаться боимся,
И снова тяжкий грех,
Примите не беремся.
Равнодушие вместо действий,
Не оправдает нас,
Смирение и безнадий,
Давно прошел пора!
Ветер свищет,
Гром все ближе.
Ветер свищет,
Гром все ближе.
Дни быстро пролетят,
Снег заметет следы,
Не станет, что потеряю,
Некуда будет идти.
Згадаючы свой путь,
Обратись назад,
Увидев, что страх -
Души человеческой ... КАТ!
