Стою на межі між реальністю і світом мрій,
А перед очима лиш смуток минулих подій.
Бажання звільнитись свідомість затьмарює знов,
І вперше вирішує вийти з життєвих умов.
У власний світ з тіла рветься моя душа,
Уяви плід знов малює мій сон.
І кожну ніч опиняюсь на лезі ножа –
Ілюзія розум взяла у полон.
Я вільно себе почуваю лиш серед тіней,
Та змоги не маю втекти з світу штучних людей.
Але шлях знайду з лабіринтів своєї душі,
І вчасно прокинусь, не переступивши межі.
У власний світ з тіла рветься моя душа,
Уяви плід знов малює мій сон.
І кожну ніч опиняюсь на лезі ножа –
Ілюзія розум взяла у полон.
Звільню себе
Від нав’язливих думок.
Забуду сни,
Яких не знайшла.
І в новий день
Зроблю свій перший крок,
Бо забуття бажання
Перемогла.
I stand on the border between reality and the world of dreams,
And before my eyes is only the sadness of past events.
The desire to free consciousness eclipses again,
And for the first time he decides to get out of living conditions.
My soul is torn from my body into my own world,
Imagine the fruit again depicting my dream.
And every night I find myself on the edge of a knife -
The illusion captured the mind.
I feel free only in the shadows,
But I can't escape from the world of artificial people.
But I will find the way out of the labyrinths of my soul,
And I will wake up in time, without crossing the line.
My soul is torn from my body into my own world,
Imagine the fruit again depicting my dream.
And every night I find myself on the edge of a knife -
The illusion captured the mind.
I will free myself
From obsessive thoughts.
I will forget dreams,
Which I did not find.
And on a new day
I will take my first step,
Because forgetting desire
She won.
