проходить час мені уже 24
пишу свої вірші...поки ще маю я сили..
поки ще моя муза мене надихає....
хтось слухає мене і тихо посміхається..
хтось слухає і каже мені у відповідь фу....
як можна писати було таку туфту...
та я мовчу бо в кожного є свої секрети.....
мені плювати
що і хто там каже за спинами......
коли прийде час.......
час усе покаже...
хто поважав мене
мені у очі це скаже...
і я небуду кожного із вас судити...
я роблю те що подобається мені робити
не вмію швидко читати...та швидко говорити....
вмію я писати та вмію я творити.....
судити це не моя сестема....
в кожного своє житя та своя тема
і рано чи пізно ми дзвоним до мами..
і кажемо як без неї нам дуже погано....
не цінували раніше ми те що мали.....
мене осіні дощі надихали.
сижу у дома....
пю чаю....
пишу вірші,
відпочиваю....
та шукаю в собі мінуси....
нести до людей це моє посланя....
всім дякую хто слухав мої зізнання .....
time passes for me already 24
I write my poems ... I still have the strength ..
while my muse inspires me ....
someone listens to me and smiles softly ..
someone listens and tells me in response fu ....
how can you write such bullshit ...
but I am silent because everyone has their secrets .....
I spit
what and who is behind there ......
when the time comes .......
time will tell ...
who respected me
it will tell me in my eyes ...
and I will not judge each of you ...
i do what i like to do
I can't read fast ... and speak fast ....
I can write and I can create .....
judge this is not my system ....
everyone has their own life and their own theme
and sooner or later we call my mother ..
and we say that without it we are very bad ....
we didn't appreciate what we had before .....
autumn rains inspired me.
sitting at home ....
I drink tea ....
I write poems,
resting ....
and I'm looking for disadvantages ....
to carry to people this is my message ....
thank you to everyone who listened to my confessions .....
