Написана дана пісня 06.11.2014 року.
Сонце заходить, а ми ще в дорозі –
Йдемо на вершину нову.
Не боїмося ні вітру ні грозів
ні нечисть лісну й Сатану.
Тьма наступає, усе пожирає,
Несе у собі вона страх.
Та нас не чіпає і не зазіхає
Бо світло несем у серцях.
Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду - темрява й могили
Попереду – квітучий сад
Лісом ідемо ми і відчуваємо -
в лісі оцім не одні:
В спину хтось дихає – точно ми знаємо
Мабуть, чорти лісові
Чорнії хмари, грім та удари
І дощ все сильніше паде.
Диявольські чари, потворні примари
А ми все ідем та ідем
Ми йдем до своєї цілі
І не оглядаємось назад
Позаду темрява й могили
Попереду –квітучий сад
Написанная данная песня 06.11.2014 года.
Солнце заходит, а мы еще в пути -
Идем на вершину новую.
Не боимся ни ветра ни грозов
ни нечисть лесную и Сатану.
Тьма наступает, все пожирает,
Несет в себе она страх.
И нас не трогает и не посягает
Ибо свет несем в сердцах.
Мы идем к своей цели
И не оглядываемся назад
Позади - тьма и могилы
Впереди - цветущий сад
Лесом идем мы и чувствуем -
в лесу сим не одни:
В спину кто-то дышит - точно мы знаем
Пожалуй, черти лесные
Черные тучи, гром и удары
И дождь все сильнее падает.
Дьявольские чары, уродливые призраки
А мы все идем и идем
Мы идем к своей цели
И не оглядываемся назад
Позади темнота и могилы
Впереди -цветущий сад
