Самотужки відірватись від землі
Не вдавалось ще ніколи,
Полетіти у безлюдяні краї,
Щоб не бачити нікого
Де запах мрії,
Де простір думкам твоїм
В твоїх долонях
Знайдеться здобич усім
Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх
Усвідомивши що всі здають назад,
То є втома, гасне свічка,
Що з палаючим спокоєм згаса
Бо в душі твоїй стало тісно
Ти не відступиш
Хоча наступить той час,
Рано чи пізно.
Колись та й підеш від нас
Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх
Тримай своє серце
Як ластівку в руках,
Щоб не пізнало
Ні біль ні страх
Самостоятельно оторваться от земли
Не удавалось еще никогда,
Полететь в безлюдяни края,
Чтобы не видеть никого
Где запах мечты,
Где пространство мыслям твоим
В твоих ладонях
Найдется добычу всем
Держи свое сердце
Как ласточку в руках,
Чтобы не узнал
Ни боль ни страх
Осознав что все сдают назад,
То есть усталость, гаснет свеча,
Что с горящим спокойствием згаса
Потому что в душе твоей стало тесно
Ты не отступишь
Хотя наступит то время,
Рано или поздно.
Когда и уйдешь от нас
Держи свое сердце
Как ласточку в руках,
Чтобы не узнал
Ни боль ни страх
Держи свое сердце
Как ласточку в руках,
Чтобы не узнал
Ни боль ни страх
