Украдене сонце зизить схарапудженим оком,
Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа.
За хмарою хмари. За димом пожарищ —
Високо зоріє на пустку усмерть сполотніле божа.
Стенаються в герці скажені сини України,
Той з ордами ходить, а той накликає Москву.
Заллялися кров'ю всі очі пророчі. З руїни вже мати не встане —
Розкинула руки в рову. Найшли, налетіли, зом'яли, спалили,
Побрали з собою весь тонкоголосий ясир.
Бодай ви пропали, синочки, бодай ви пропали,
Бо так не карав нас і лях-бусурмен-бузувір.
І Тясмину тісно од трупу козацького й крові,
І Буг почорнілий загачено тілом людським,
Бодай ви пропали, синочки, були б ви здорові,
У пеклі запеклім, у райському раї страшнім.
The stolen sun shines with a wide-eyed eye,
Like a horse obsessed, he hears under the heart of a knife.
Behind a cloud of clouds. Behind the smoke of fires -
Highly staring at the wasteland to the death of God.
The mad sons of Ukraine are groaning in the duke,
He walks with hordes, and he calls Moscow.
All the eyes of the prophets were covered with blood. The mother will not rise from the ruin -
She spread her arms in the ditch. Found, raided, crushed, burned,
They took with them all the thin-voiced yasir.
May you perish, little sons, may you perish,
After all, Lyakh-Busurmen-Buzuvir didn't punish us like that.
And Tyasmin is close to the Cossack corpse and blood,
And the blackened Bug is covered with a human body,
If you were missing, sons, you would be healthy,
In hell we are fierce, in heaven heaven is terrible.
