Самiтня нескiнченна тропа
Ми завжди будемо там...
Мабуть, судилось мені так до смерті самої
Йти все за вами лісами, повитими в мряку,
Класти вогонь свій по другому боці долини.
Вранці - зриватись і бігти над ваше кострище,
Видом тулитись до вільх, тихих свідків обіймів.
Мабуть, і там, у понурих країнах мовчання,
Йтиму за вами лісами, повитими в мряку,
Вранці - шукатиму слід ваш у росяних травах.
Сума Никиненченна Тропа
Мы всегда будем там ...
Видимо попробовал меня так к самой смерти
Идите все позади вас в лесу, хранящиеся в тумане,
Положите огонь на вторую сторону долины.
Утром - отрываться и беги по своей луне,
Вид на Тедус в Алдх, тихие свидетели объятий.
Видимо и там, в постоянной тишине стран,
Я буду следовать за тобой лесами, потраченным в туман,
Утром - вы будете искать твою траву.
