Ми завжди будемо там...
Мабуть, судилось мені так до смерти самої
Йти все за вами лісами, повитими в мряку,
Класти вогонь свій по другому боці долини.
Вранці — зриватись і бігти над ваше кострище,
Видом тулитись до в ільх, тихих свідків обіймів.
Мабуть, і там, у понурих країнах мовчання,
Йтиму за вами лісами, повитими в мряку,
Вранці — шукатиму слід ваш у росяних травах.
We will always be there ...
Apparently, I was so destined to die myself
Follow all the forests covered in the mud,
Put your fire on the other side of the valley.
In the morning - to crash and run over your bonfire,
Kind of huddle to the lying, silent witnesses of a hug.
Apparently, even in the dull countries of silence,
I will follow the woods covered in the mud,
In the morning - I will look for yours in the dewy grasses.
