Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?..
Не питали б люди - що в мене болить?
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? "Нічого робить"...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні -
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком - люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки попи не засиплють
Чужим піском очі...
Thinking my thoughts of mine,
Woe to me with you!
Why were paper
Doubt series? ..
why have not dispelled the wind
In the desert, as pylynu?
Why do not you put down evil,
As your child? ..
Because you evil the world has given rise to laughter,
Watered with tears ... why not flooded,
Not brought into the sea, washed away in the box? ..
Do not asked to people - that hurts me?
Do not asked to, and so the curse fate,
What nudzhu world? & quot; Nothing makes & quot; ...
Sorrow
Naklychu not a fate,
If so, I have not.
Let poverty live three days -
I hide them,
Hide fierce snake
Circle your heart,
To Enemies saw,
How evil laugh ...
Let the thought as the raven,
Summer and Caws,
A dear nightingale
Twitters and cries
Sly - people do not see,
So not zasmiyutsya ...
Do not rub away my tears,
Let them pour,
Alien watered field
Every day and every night,
While priests not zasyplyut
Alien sand eyes ...
