Сто годин проведених в муках
Я схвильований як доктор Джекіл
Містер Хайд ще невидимий, в путах
Але видно недовга розлука
Знову в голові крик
Звільни мене
Монстром бути ти звик
Будь тим ким ти є
Не стримуй себе
Ти не пізнаеш смерті
Вони знову приходять крізь рани
Я вдихаю іх з вранішнім димом
Випадково знаходжу в карманах
Я знаходжу і вже не людина
Я не можу від них заховатись
Вони мене переслідують в снах я без них починаю вмирати
Ворог мій і друг водночас
Непомітно ми тебе з'їдаєм щоб зник
Весь в тенетах наших ти
Думав що даєм тобі свободу на вік
Та залишим лиш крик!
Я знайду протидію чи зникну
І втечу від омани
З вами болю я геть не уникну
Не гояться рани
Я не можу від них заховатись
Вони мене переслідують в снах я без них починаю вмирати
Ворог мій і друг водночас
Сто часов проведенных в муках
Я взволнован как доктор Джекил
Мистер Хайд еще невидимый, в сетях
Но видно недолгая разлука
Опять в голове крик
освободи меня
Монстром быть ты привык
Будь тем кем ты есть
Не отказывай себе
Ты не познаешь смерти
Они снова приходят через раны
Я вдыхаю их с утренним дымом
Случайно нахожу в карманах
Я нахожу и уже не человек
Я не могу от них спрятаться
Они меня преследуют во снах я без них начинаю умирать
Враг мой и друг одновременно
Незаметно мы тебя съедает чтобы исчез
Весь в сетях наших ты
Думал что даем тебе свободу на возраст
И оставим лишь крик!
Я найду противодействие или исчезну
И бегство от заблуждения
С вами боли я совсем не избе
Незаживающие раны
Я не могу от них спрятаться
Они меня преследуют во снах я без них начинаю умирать
Враг мой и друг одновременно
