Не пробачай.
(1 куплет)
Білі гардини
моєї палати
давлять щільніше
ніж тюремні грати
Відкриті вікна
на стінах малювала
та рухи зникли
не бігла не літала
(Приспів)
Не пробачай мене
не пробачай і не пускай в своє життя
навіщо, так само все буде
не відпускай любов
хай залишається в спотворених серцях
Як жаль, що не титани ми, а люди.
(2 куплет)
Розбите сонце,
порізалось об камені
визнаємо це
за іграшки дзеркальні
два кухлі поруч
і твої речі в шафі
на ешафоті
стою і риму на фіг.
I'm not sorry.
(1 verse)
White curtains
my ward
press more densely
than prison bars
Open windows
painted on the walls
and the movements disappeared
did not run did not fly
(Chorus)
Don't forgive me
do not forgive and do not let into your life
why, everything will be the same
don't let go of love
let it remain in distorted hearts
It is a pity that we are not titans, but people.
(2 verses)
Broken sun,
cut against a stone
we recognize this
for mirror toys
two mugs side by side
and your things in the closet
on the scaffold
stand and rhyme in FIG.
